Мама — найголовніша людина в житті кожної дитини! Для кожного в «Дизель Студіо» це актуально й у дорослому віці. Гумористи кажуть, поряд із нею мають можливість почуватися дітьми, повернутися у своє безтурботне дитинство. Біля мами актори відчувають підтримку та впевненість. Для декого саме вона стала тією людиною, яка допомогла визначитися зі шляхом у житті!
ЄГОР КРУТОГОЛОВ: МАМА + Я = 2 ФІЛОЛОГИ! ОДИН РЕАЛЬНИЙ, ДРУГИЙ — КОМЕДІЙНИЙ!
Близькі стосунки з мамою можна назвати розкішшю! Саме таким було спілкування в художнього керівника студії — Єгора Крутоголова. Їхній зв’язок тримався на трьох китах — тотальній довірі, любові та підтримці! До того ж у підлітковому віці він вирішив наслідувати приклад мами, Крутоголової Олени Вікторівни, та вступив до університету на філолога! Його матуся була доцентом і кандидатом педагогічних наук.
— Ми були дуже близькими, і я завжди дослухався до її думки чи поради навіть у дорослому віці. Вона вплинула на формування мене як людини й особистості, допомогла обрати свій шлях, але ніколи не була нав’язливою. У дорослому житті вона завжди була індикатором моєї творчості: якщо мамі сподобалося, тоді ми зробили щось класне, — ділиться чоловік.
Однією з пам’ятних історій, пов’язаних із найріднішою людиною, Єгор поділився з нами.
— Якось у дитинстві в мене була важка ангіна з високою температурою, і вночі в мене почалися галюцинації… Я почав блукати квартирою та шукати маму, вона прокинулася, спіймала мене, обійняла й поклала поруч — я тоді відчув себе мамонтеням, який переплив океан і знайшов свою маму, — з теплом пригадує фронтмен.
Минулого року під час концертів до Дня народження «Дизель Шоу» всю команду сколихнула страшна звістка. На жаль, мама Єгора пішла із життя… Але навіть попри біль і втрату він відчуває, що вона завжди поряд.
— Мені не вистачає її. Коли роблю щось важливе, складне чи просто повертаюся додому, мені хочеться подзвонити їй та сказати: «Мам, я приїхав, усе нормально!» — «Мам, прикинь, зі мною зафрендилася твоя улюблена Ліна Костенко! Хочеш, я тебе з нею познайомлю?!» Або розповісти про новий концерт. Або повідомити: «Твій онук виграв світові змагання!» Але подзвонити вже немає кому… Я не видаляю з улюблених контактів номери мами й тата і, мабуть, не видалю ніколи, — щиро каже Єгор.
ОЛЕКСІЙ БЛАНАР: ЗАВДЯКИ МАМІ В МЕНЕ БУЛО НАЙЩАСЛИВІШЕ ДИТИНСТВО
Шеф-редактор «Дизель Студіо» Олексій Бланар і в дорослому віці продовжує зберігати теплі стосунки зі своєю мамою! Каже, вона завжди була надійною опорою та підтримкою. Завдяки найріднішій людині Олексій став тим, ким він є зараз.
— Найголовніше, за що я вдячний — це за життя. І за виховання. Завдяки мамі я такий, який я є. А ще — завдяки мамі в мене було найщасливіше дитинство. Мама завжди поруч — і в радощах, і в найважчі моменти життя. А взагалі, моїй мамі вдячні тисячі дітей, яких вона першою зустріла в цьому світі. Бо є акушеркою від Бога, — ділиться шеф-редактор «Дизель Студіо» Олексій Бланар.
Є що пригадати чоловіку і з дитинства. Тоді кожен його ранок починався з теплої усмішки матусі та зборів до школи. У цьому питанні рідна людина теж завжди була поряд, тому день мав добрий початок.
— Мама — це завжди тепло. Особливі моменти під час хвороб. У дитинстві хворів я часто, світ навколо тоді розвалювався на шматки, але мамине тепло й турбота завжди рятували. А ще з теплотою згадую ранкові збори до школи в молодших класах. Мама робила все, щоб мій день починався гарно, — розповідає Олексій. — У дорослому віці в нас з’явилася своя традиція — на Різдво я завжди в мами, як вона колись робила зі своєю матусею. Ми з нею телефоном розмовляємо практично щодня. І кожного разу я кажу, що люблю її. Хочу, аби цей час тривав якнайдовше.
Закладені змалечку правила відлунюють і в дорослому, самостійному житті чоловіка. Власне, у виховання дітей він переніс деякі мамині навички і вміння.
— З дітьми треба розмовляти відверто та підтримувати в будь-яких ситуаціях. Чесність, порядність і людяність — це, можливо, не навички, але дуже важливі речі. А готувати донечки самі вчаться в бабусі! І головне, що взяв від матусі — дітей треба любити, — з усмішкою каже Олексій.
ВІКТОРІЯ БУЛІТКО: МАМА ДЛЯ МЕНЕ — ЦЕ ПІДТРИМКА ТА ДОВІРА
У Вікторії Булітко з мамою дружні стосунки. Дівчина каже, що навіть у дорослому віці вона іноді контролює доньку — запитує, куди та з ким вона йде, коли повернеться. Такі розмови повертають Вікторію в дитинство.
— Якщо вважати, що моє дитинство ще не закінчилося (усміхається), то, мабуть, найтепліший спогад із мамою в мене стався в найскладніший час — під час війни. Це була зима 2022 року, я саме розірвала свої попередні стосунки. Тоді до мене приїхала мама, щоб я не була сама. Ще і світла не було через відключення після регулярних обстрілів. Пам’ятаю, як ми грілися біля каміна й розмовляли про життя. Ми тоді себе назвали Шерлоком Холмсом і доктором Ватсоном, бо сиділи у кріслах обабіч вогню, як у фільмі! — згадує акторка. — Зараз мама виконує для мене роль дуже розумної та розсудливої людини, якій я повністю довіряю. А ще це велика підтримка й довіра.
ЮЛІЯ МОТРУК: У НАС ІЗ МАМОЮ ВІДБУЛАСЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ
З теплом розповідає про сімейні взаємини Юлія Мотрук. Так, маму й доньку зблизила війна. Красуня народилася в Миколаєві, який потерпає від обстрілів. Саме через страшні події їхні стосунки стали міцнішими.
— У перші дні повномасштабного вторгнення було вкрай важко, кожна хвилина очікування відповіді здавалася вічністю. У цей час у нас із мамою відбулася трансформація. Ми одна в одної попросили вибачення за все, бо не знали, як складеться далі. Тоді домовилися, що хоча б зранку та ввечері ми одна одній або телефонуємо, або пишемо. Це дає змогу знати, що в батьків усе добре, — розповідає Юля.
Дитинство акторки пройшло в місті Миколаєві. Тоді головною розвагою було прийти до мами на роботу й головувати над книгами, як її матуся.
— Моя мама працювала в бібліотеці, у дитинстві я обожнювала до неї приходити. Пам’ятаю, як вона забирала мене зі школи і ми разом йшли до неї на роботу. Увесь той шлях ми трималися за руки, і маленька Юля обожнювала роздивлятися мамин манікюр. Я йшла й думала, що коли виросту, у мене теж будуть такі ж довгі гарні нігті, як у мами. А після того, як ми приходили до неї на роботу, я брала купу книг і гралася, уявляла, що я бібліотекарка. А потім ця ж гра продовжувалася і вдома, тільки вже удвох із сестрою, — ділиться спогадами Юля.
У дорослому віці вона зрозуміла, що теплі слова мають лунати постійно. Тому дівчина першою почала казати найріднішій людині слова любові та вдячності!
— Я б зараз хотіла сказати мамі, що я її дуже сильно люблю! Кажу про це постійно. Поколінню моїх батьків важче першими висловити свої почуття, бо їх до того не привчали. Однозначно всередині них живе світле почуття любові, але мені здається, що вони не знають, як правильно це виражати. У дорослому віці я зрозуміла, що в дитинстві мені не вистачало цих слів від батьків. Тому доля зробила так, аби я зустріла чоловіка, який постійно каже, що мене кохає! Власне, після того, як я зустріла Леоніда, я почала і сама вчитися казати слова кохання, і привчати до цього своїх батьків! — з теплом розповідає Юля.
МИХАЙЛО ШИНКАРЕНКО: Я ЗАВЖДИ БУДУ ДЛЯ МАМИ УЛЮБЛЕНИМ СИНОМ
Чимало яскравих дитячих історій може розповісти і креативний продюсер «Дизель Студіо» Михайло Шинкаренко. Його мама працювала у сфері торгівлі, тому досить часто їздила у відрядження. Кожен її приїзд був особливим.
— Теплих спогадів із дитинства, пов’язаних із мамою, багато. Це завжди було свято, коли вона приїжджала з роботи. Батьки важко працювали. Коли мама приходила додому, на кухні одразу з’являлася гаряча смачна їжа! Її робота була пов’язана з торгівлею. Вона тоді була завідувачем відділу закупівель для всієї області. Тобто мама часто була у відрядженнях, — згадує Михайло.
Поруч із мамою кожна людина може на мить відчути себе дитиною. Чоловік розповідає, що завжди почувається справжнім маминим сином!
— Я вдячний мамі за те, що народився на цей світ. Син для матері назавжди залишається сином. Скільки б мені років не було, 50 чи 70, я завжди буду для мами улюбленим сином. Ще вдячний за те, що незважаючи на важкі часи та працю, батькам усе одно вдавалося зробити так, щоб дитинство було щасливим. Постійно хочу казати, що я її люблю, що дякую їм із татом за дитинство, яке було, за ту увагу, яку вони приділяли. За те, що не маючи можливості, вони робили все, щоб у нас було те, що ми хотіли, — розповідає креативний продюсер.
ЄВГЕН ГАШЕНКО: Я ВДЯЧНИЙ МАМІ ЗА ТЕ, ЯК ВОНА МЕНЕ ВИХОВАЛА
Історія Євгена Гашенка також може бути прикладом теплих сімейних стосунків. Актор розповідає, що дотепер має дружні взаємини з мамою. Зараз чоловік спілкується з нею переважно телефоном — бачитися особисто вдається не дуже часто, адже його найрідніша людина проживає в Миколаєві.
— Я вдячний мамі за те, як вона мене виховала. За те, що вона мене любила. За те, що вона мене доглядала, ділилася своїм досвідом. І просто за те, що вона в мене є. А ще в дитинстві вона навчила мене їсти раків та правильно розбирати рибу! Це один із найтепліших дитячих спогадів, — зізнається Євген. — Зараз мама далеко, у Миколаєві. Я просив приїхати її до нас у гості, але вона поки що відмовляється. Моя мама — справжня патріотка Миколаєва, не хоче залишати місто. Зв’язок здебільшого підтримуємо за допомогою дзвінків, але сподіваюся, що побачимося зовсім скоро!
Мама майбутнього гумориста плекала ті риси та цінності, які мають бути у справжньої людини. І за це він щиро дякує!
— У дитинстві мама для мене багато чого зробила, тому зараз я відповідаю їй взаємністю. Я про неї піклуюся, люблю та поважаю. Допомагаю, чим можу на відстані. Добре, що є сестра поруч. Завдяки їй мама отримує більше уваги, — каже актор.
ЄВГЕН СМОРІГІН: МАМА ЗАВЖДИ В МЕНЕ ВІРИЛА
Для Жені думка мами постійно стояла на першому місці, без попередніх обговорень він не ухвалював жодного рішення. До речі, обрати КВК і творчість замість навчання йому допомогла саме мама. Вона побачила потенціал у сині та зрозуміла, що в нього світле гумористичне майбутнє!
— Я вдячний мамі за те, що вона завжди в мене вірила! Я прийшов до неї за порадою, навіть коли в мене був вибір — або КВК, або навчання в театральному інституті. Тоді я навчався на третьому курсі. Вона сказала мені: «Як серце підказує, так і роби», — ділиться гуморист.
Євген Сморігін відчував особливий зв’язок зі своєю найріднішою людиною! Для нього мама була справжнім другом, до порад якої він повсякчас дослухався. Декілька років тому мама Жені пішла в засвіти… Але попри все чоловік відчуває, що його найрідніша людина завжди десь поряд.
— Мама завжди була моїм другом. Перед якимись важливими подіями в житті я завжди з нею радився. Коли її не стало, я вже 10 років жив в Україні та бачився з нею досить рідко — раз на пів року приїжджав її відвідувати. Одного разу приїхав до неї на Новий рік, бо знав, що брат їде до друзів, тато був на зміні, а мама залишилася одна. Я тоді вже жив у Києві, але, нічого їй не кажучи, просто зайшов у квартиру 31 грудня о 22:00! Мама була дуже щаслива, — згадує Євген. — Я і досі до кінця не вірю, що мами вже немає. Здається, ніби ми просто рідше бачимося.
ЯНА ГЛУЩЕНКО: У ДИТИНСТВІ Я БУЛА ЗАЛЮБЛЕНА МАМОЮ ДИТИНА
Яна Глущенко завжди відчувала тепло й підтримку від своєї матусі. Вона завжди була поруч у кожному почині, вірила й надихала дівчину. Навіть поїхала з донькою на іспити до театрального інституту, аби вона менше хвилювалася!
— Я дуже вдячна за те, що мама в мене вірила! Коли після 9 класу постало питання, куди мені йти навчатися, я вирішила пов’язати життя з творчістю. Спочатку хотіла бути хореографом, і мама мене підтримала. Після закінчення школи я ухвалила для себе рішення бути акторкою, і теж отримала підтримку, — зазначає Яна. — Мама була присутня на всіх іспитах, і навіть коли перший вступ до Карпенко-Карого я провалила, вона не дала мені здатися. Усе життя мама в мене вірила та була поряд.
Дівчина розповідає, що завжди отримувала максимум любові від найріднішої людини. Це перейняла і для виховання власного сина. Каже, для дітей багато любові не буває, тому своєму сину присвячує всю себе!
— У дитинстві я була залюблена мамою дитина. І коли вже сама стала мамою, побачила в цьому нашу з нею схожість. Свого сина я теж обожнюю і намагаюся дати йому всю свою любов, бо Тамік — ще дитина, він потребує кохання, обіймів, тепла, — ділиться акторка.
ОЛЕКСАНДР БЕРЕЖОК: МАМА — ЦЕ МІЙ ПОМІЧНИК НОМЕР ОДИН
В Олександра Бережка склалися дуже особливі та теплі стосунки з мамою! Він навіть успадкував талант від найближчої людини — завдяки їй вміє смачно і швидко готувати. Традиція розділяти кухню на двох залишається і досі.
— Ми полюбляємо разом готувати. Моя мама — професійний кухар, вона займалася цим усе життя. Мабуть, мені передався її хист, бо я теж люблю та вмію смачно готувати. Тож разом із мамою ми можемо накрити будь-який стіл за три секунди! — впевнений Сашко.
У побуті та вихованні онуків вона теж бере повноцінну участь. Чоловік зізнається, що без допомоги рідної людини навряд чи впорався б.
— Мама — це мій помічник номер один. Що їй не доручи, вона все зробить. Я можу сміливо залишити на неї своїх дітей, бо знаю, що вони будуть доглянуті, нагодовані та огорнені любов’ю, ласкою та увагою. Коли до мене приїжджає мама, я починаю відпочивати — тоді я стаю не батьком, а сином, — з усмішкою розповідає актор. — Взагалі це досить прикольно, коли ти в 40 із копійками років можеш відчути себе дитиною. Адже для мами ти в будь-якому віці мала дитина.
ДМИТРО ТАНКОВИЧ: МАМА Й ДОСІ ЩОВЕЧОРА ХОЧЕ ДІЗНАТИСЯ, ЯК МОЇ СПРАВИ
Родина Дмитра Танковича складається з трьох людей: мами, брата та самого Дмитра. Чоловік каже, що завжди буде вдячний неньці за те, що попри труднощі знайшла в собі сили виховати двох синів!
— Я вдячний мамі за те, що вона сама підняла мене й мого брата. Ми обидва змогли знайти себе в житті. І в мене, і в брата дуже класні сім’ї, діти. І саме за це я вдячний своїй мамі! — щиро каже Дмитро. — У нас дуже проста традиція. Навіть зараз, коли мені вже за 40 років, мама й досі за традицією майже щовечора хоче дізнатися, як мої справи. Це дуже приємно.
Найкращий імпровізатор країни вдячний своїй мамі за дитинство. Хоча це був не такий легкий період, але в нього залишилися теплі спогади.
— Усі спогади стосуються дитинства, коли я був дуже малий, ми залишилися з мамою та братом. Мені було десь 6–7 років, але я все це пам’ятаю. Пам’ятаю ранки, коли мама швиденько збирала мене до школи, як годувала нас із братом, а потім сама йшла на роботу. Далі приходила додому, готувала їжу, прала, зустрічала нас, допомагала з домашнім завданням… Так у нас усе й відбувалося, — пригадує гуморист.
ВИРОСТЕШ, БУДУТЬ СВОЇ ДІТИ — ТОДІ МЕНЕ ЗРОЗУМІЄШ!
Якби малечу запитали, які слова вони чують від батьків найчастіше, відповідь багатьох була б така: виростеш — тоді мене зрозумієш! Це стосується і миколаївської четвірки акторів «Дизель Студіо»! І хоч у дитинстві це не сприймали серйозно, у дорослому віці вони таки збагнули всі застереження.
— Я згадав цю фразу, коли мій старший син Лев почав самостійно гуляти в місті та повертатися у свинячий голос! — ділиться Єгор Крутоголов.
У дорослому віці Юлії Мотрук теж довелося пригадати слова мами. Наприклад, настанови щодо кулінарії.
— Мене завжди дивувало, навіщо мама готує купу їжі перед приходом гостей. Здавалося, що вистачить і половини з того. Але от я виросла й тепер сама, як і мама, стою біля плити перед приходом гостей, щоб усі обов’язково залишилися нагодовані! Від мене люди мають піти додому ситими! — з усмішкою наголошує Юля.
Євгена Гашенка теж наздогнали слова мами, коли народився його син.
— Це улюблена фраза моєї мами! Я виріс, став батьком і дійсно зрозумів маму. У той момент, коли в мене народилася дитина, усе почало набувати сенс. Тепер і мені іноді хочеться сказати те саме своєму сину, — усміхається Женя.
Ось такими дружніми, теплими, сповненими любові є стосунки «дизелів» з їхніми мамами! Ми щиро вітаємо всіх матусь України та дякуємо за вашу важку працю! Дякуємо, що попри все ви продовжуєте вірити у свою малечу, підтримувати на кожному кроці та надихати на нові звершення. Мами, ви — найцінніші люди в наших життях! Ми безмежно вас любимо та відчуваємо, що ви завжди поряд!