Наша акторка Юлія Мотрук разом із чоловіком та третім членом родини — котом Михайлом — була змушена рятуватися від російських обстрілів і переїхати на Закарпаття. Але подружжя не сидить там склавши руки — виготовляє бронежилети для наших бійців! Як виникла ця ідея, наскільки було складно організувати процес і яка допомога наразі потрібна — Юля розповіла всі подробиці.
«Будемо виготовляти бронежилети!»
— Уже на другий день, як ми приїхали на Закарпаття, мій чоловік Леонід заявив, що ми будемо виготовляти бронежилети! Я спочатку не надала значення його словам, але помітила, що він дивиться на ютуб-каналі, як виготовити їх із ресор (елемент підвіски у транспортному засобі). Потім ми поїхали в магазин, Льоня купив болгарку й необхідні інструменти. Хотів ще зварювальний апарат, але він задорогий.
Ввечері до нас прийшов сусід. Він теж вимушений переселенець — з Умані. Льоня розповів йому про свою ідею з бронежилетами. Той не просто послухав, а знайшов зварювальний апарат та інші необхідні матеріали. Наступного дня вже закипіла робота! Прийшли ще хлопці — хтось ріже, хтось шліфує. Так з’явився перший бронежилет.
«У мене не вкладалося в голові, як я буду просити грошей».
— Для виробництва треба гроші. Ресори — їх необхідно купити, причому правильної товщини, розміру. У цій місцевості використали все, що могли. І треба придбати тканину й фурнітуру для пошиття бронежилетів. Я перерила купу сайтів, аби знайти необхідні матеріали. І ще цех, який їх пошиє. Поблизу відшукали той, де раніше займалися весільними сукнями.
Це один із найзатратніших етапів. Мені було важливо бачити, як працює колектив. Не можу із заплющеними очима понадіятися на щось, перекинути гроші, а потім отримати незрозуміло що.
На перші бронежилети ми вклали свої гроші. А коли вони скінчилися, я вирішила попросити допомоги. Це було складно. У мене не вкладалося в голові, як я буду просити грошей. Але розуміла, що це не для мене особисто. Ми нічого не отримуємо з цього виробництва, нічого не перепродаємо.
Наразі нам треба виготовити 40 броніків — це близько 30 тисяч гривень.
«Відповідальність за життя бійців».
— Для нас виробництво бронежилетів як дитина. Ми на власні очі бачили, як вона умовно поповзла, піднялася. І я плачу від щастя, коли мені телефонують бійці, знімають відео з вдячністю. Я щодня плачу.
Кожен бронежилет ми перевіряємо на міцність усіма можливими способами: я розумію відповідальність за життя бійців.
Мені вже сняться бронежилети. Наснилося, як Єгор Крутоголов приймав у мене екзамен на виготовлення броніків.
«Ми зупинимося, коли проголосять нашу перемогу».
— Зараз наше виробництво набуло хорошої потужності. Ми навіть придумали власний бренд «Бронізаєць». Бо наше з Льонею прізвище — Зайченко. Сподіваємося, що він перейде до нашої фабрики з виготовлення меблів, про яку ми вже давно мріємо.
Ми зупинимося, коли проголосять нашу перемогу. І ми поїдемо додому. Дай, Боже, аби було, куди їхати.
Ви також можете долучитися до виготовлення бронежилетів і допомогти фінансово — уся інформація на сторінці в Інстаграм у нашої Юлії Мотрук.